Уряд затвердив першу в історії України Стратегію боротьби з ігровою залежністю

Кабінет Міністрів України затвердив першу в історії держави Стратегію боротьби з ігровою залежністю та план заходів для її реалізації.

Документ передбачає комплексний підхід до протидії лудоманії та об’єднання зусиль близько 40 державних органів. До роботи, зокрема, будуть залучені Мінцифра, МОЗ, МОН, Міноборони, Мінветеранів, Мінсоцполітики, БЕБ, СБУ, Національна поліція, PlayCity та інші установи.

Реформа гральної сфери вже передбачає принципи відповідальної гри, механізми самообмеження для користувачів, жорсткіші вимоги до легального бізнесу, обмеження реклами та посилення боротьби з нелегальним сегментом.

Водночас нова Стратегія розширює цей підхід. Вона передбачає спільну роботу сфер охорони здоров’я, освіти, соціального захисту та правоохоронної системи. Реалізація документа триватиме до 2035 року.

Серед основних напрямів Стратегії:

• проведення масштабних інформаційних кампаній та освітніх заходів у школах щодо ризиків азартних ігор;

• запровадження скринінгів для виявлення ризиків розвитку ігрової залежності;

• розширення доступу до лікування, психологічної допомоги та реабілітації;

• створення окремих програм підтримки для військовослужбовців і ветеранів;

• системне блокування нелегальних гральних сайтів та реклами, а також протидія злочинності у сфері азартних ігор.

Заступниця Міністра цифрової трансформації України Наталя Денікеєва наголосила, що проблема ігрової залежності має наслідки не лише для окремої людини, а й для суспільства та держави.

«Довгий час ігрову залежність сприймали як особисту проблему людини. Але її наслідки значно ширші — зруйновані родини, фінансові труднощі, втрата роботи, проблеми з психічним здоров’ям, а в умовах війни — ще й ризики для національної безпеки. Саме тому держава вперше підходить до боротьби з лудоманією комплексно — через не лише регулювання ринку, а й профілактику, допомогу людям та міжвідомчу взаємодію», — Наталя Денікеєва, заступниця Міністра цифрової трансформації України.

Таким чином, боротьба з ігровою залежністю вперше стає комплексним державним завданням. Йдеться не лише про контроль за гральним бізнесом, а й про профілактику залежності, раннє її виявлення, доступ до допомоги, соціальну підтримку та протидію нелегальному ринку.