Олійникова розповіла про тиск WTA через військовий патч і свою позицію на Вімблдоні

Третя ракетка України Олександра Олійникова напередодні старту на Вімблдоні поділилася своєю позицією щодо тиску з боку тенісних структур та заборони використовувати військовий патч.

Про використання своєї платформи на Вімблдоні для нагадування про війну

«Вони до цього ставляться так собі. Це буде окремою темою Вімблдону, яку я збираюся розкрити скоро, коли це буде вчасно. На цьому Вімблдоні це також такий тригерний момент для мене, але я не відступлю від своєї позиції. Бо якщо не моя позиція, я не бачу сенсу тут перебувати. Це моя мотивація сюди приїхати, і я хочу продовжувати робити те, що роблю.
Я вважаю, що права. Якщо я отримую покарання за правду, це також для мене десь питання честі. Буду жити з тим, що залишилася зі своїми принципами. Вважаю, якби в цьому була тотальна солідарність, то ми побачили б і результат. Зараз я не знаю, куди це приведе і чи зможу досягнути чогось. Але я думаю, що якщо всі гравці прогнули б лінію з такою ж упевненістю… Я десь навіть можу зрозуміти, чому багато хто цього не робить. Це хороша кар’єра та хороші можливості. Але я буду робити те, що вважаю правильним».

Про контраст між прифронтовими містами та життям за кордоном

«Все болісніше бачити, як люди готові закривати очі на те, що відбувається, і ставити в пріоритет не захист людських речей, людських життів, а комфорт чи гламур. Воно щоразу дається все важче і важче, важче повертатися саме до цього життя тут. Попри те, що я усвідомлюю момент фізичної небезпеки, внутрішню безпеку я відчуваю значно більше, перебуваючи в Україні. Цей момент, коли цінності якось навпаки перекручуються і люди забувають про те, що насправді важливо, – він створює просто на рівні духовного сприйняття і взагалі, куди ми далі будемо рухатися як цивілізація. Оце мене реально лякає і створює багато тривоги».

Про заборону від WTA військового патчу «Полку Каліновського»

«Їхня претензія полягає в тому, що вони розглядають будь-що, що не є мануфактурою самої сумки, як комерційний логотип. При тому, що дівчата носять різні брелоки, іграшки і таке подібне. Носять також брендові [сувеніри], як Labubu і зробили з цього історію, коли Наомі Осака виносила їх на US Open. Ставлюся дуже позитивно до Наомі, але тут дуже великий приклад лицемірства, бо щойно речі набувають якогось значення, одразу правила застосовуються із найбільшою суворістю. І я думаю, зрозуміло, що вважати мої шеврони комерційними логотипами — це абсурд. Це використання правил, аби створити цю стерильну картинку, в якій війни не відбувається, і продовжувати займатися комерцією».