Чому деякі гравці віддають перевагу Євролізі, а не НБА?

У сучасному баскетболі дедалі більше професіоналів свідомо обирають Євролігу замість НБА. Цей вибір зазвичай пояснюється бажанням мати стабільну ігрову практику, ключову роль у команді, комфортне середовище та можливість виступати ближче до дому. На відміну від НБА, де конкуренція за місце в складі є жорсткою, а багато гравців опиняються у статусі запасних або відряджених до фарм-команд, у Євролізі вони можуть розраховувати на провідну роль, повагу вболівальників та стабільні умови.

Варто згадати низку прикладів. Нікола Міротіч, який мав кар’єру в НБА, повернувся до Європи у розквіті сил, відмовившись від контрактів за океаном і підписавши угоду з «Барселоною», а згодом — із «Партизаном». Він публічно заявляв, що обрав Євролігу через бажання бути ближче до родини та грати ключову роль у команді. Подібний шлях обрав і Васильє Міцич. Хоча він був обраний на драфті НБА ще у 2014 році, свою кар’єру побудував у Європі, вигравши Євролігу з «Анадолу Ефес» і лише у 2023 році вирішив поїхати до НБА — коли вже мав статус зірки.

Легендарний іспанець Серхіо Льїль ніколи не прагнув залишити «Реал Мадрид», попри інтерес з боку команд НБА. Подібна історія з Нандо Де Коло, який після сезону в «Торонто» і «Сан-Антоніо» повернувся до Європи, де провів блискучу кар’єру в «Фенербахче».

Ці гравці не просто уникають НБА — вони свідомо будують кар’єру в Європі, де відчувають себе затребуваними, де стиль гри ближчий до їхньої сутності, а сезон коротший і менш виснажливий фізично. Для багатьох із них Євроліга — це не другий шанс, а осмислений вибір на користь якості життя, ролі на майданчику та балансу між професією і особистим.